Уявіть собі темряву. Не просто відсутність світла, а тишу, яка тисне на вуха, коли голоси правди замовкають. Уявіть собі країну, що бореться за виживання в пеклі війни, де кожен промінь надії, кожне слово істини — це ковток повітря для душі народу. А тепер уявіть, що два з цих голосів — «Радіо Свобода» (RFE/RL) і «Голос Америки» (VOA) — раптово зникають. Для України це не просто втрата медіа. Це удар у серце, який може залишити нас сам на сам із хаосом брехні та безнадії.
Крики правди в ефірі
Коли в 2022 році російські танки вдерлися на нашу землю, коли Буча і Маріуполь стали символами людської жорстокості, «Радіо Свобода» і «Голос Америки» не відвернулися. Вони кричали про наші рани на весь світ. Журналісти «Схем» викривали корупцію у високих кабінетах, навіть коли війна могла б стати виправданням для мовчання. Репортери VOA розповідали американцям про наших дітей, що ховаються в підвалах, і про наших солдатів, які віддають життя за свободу. Ці голоси були не просто новинами — вони були нашим мостом до світу, нашим щитом проти брехні Кремля.
А тепер? У березні 2025 року ми чуємо, що адміністрація Трампа, можливо, обріже фінансування Агентства США з глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM), і ці голоси можуть затихнути. Ілон Маск називає їх «пережитком минулого», а Карі Лейк обіцяє «зекономити мільйони». Але що вони знають про ціну правди для народу, який щодня чує свист снарядів?
Самотність у інформаційній війні
Росія не просто бомбить наші міста — вона бомбардує наш розум. Її пропаганда, як отрута, просочується в кожен закуток, де немає світла правди. «Радіо Свобода» стояло на передовій цієї війни, доносячи факти до окупованих територій, де люди чують лише голос Москви. VOA нагадувало світу, що Україна — це не просто точка на мапі, а жива нація, яка б’ється за своє майбутнє. Без них ми залишимося самі — маленька країна проти машини брехні, яка не знає втоми.
Так, у нас є «Суспільне», є «Українська правда». Але чи вистачить у них сил? Чи зможуть вони кричати так голосно, щоб їх почули в Америці, Європі, Азії? Чи зможуть вони пробитися через цензуру на Донбасі чи в Криму? Відповідь болить: ні. Без американських ресурсів, без супутників і цифрових платформ, які тримають RFE/RL і VOA, ми втратимо частину своєї броні.
Тіні корупції
А що всередині? «Схеми» від «Радіо Свобода» були нашим совістним дзеркалом. Вони показували, як чиновники крадуть у той час, коли солдати гинуть. Вони не боялися називати імена. Закриття RFE/RL — це не просто втрата новин, це сигнал можновладцям: тепер ви можете ховатися в темряві. Місцеві медіа, залежні від олігархів чи держбюджету, часто мовчать там, де «Радіо Свобода» кричало. Без цього голосу корупція може розквітнути ще пишніше, висмоктуючи сили з країни, яка й так на межі.
Мовчання світу
Може, ми перебільшуємо? Може, світ не забуде про нас? Але подивіться на реальність: увага до України вже слабне. Війна стала «звичною новиною» для багатьох. VOA і RFE/RL тримали її в фокусі, нагадуючи американцям і європейцям, що наша боротьба — це їхня боротьба за демократію. Якщо ці голоси затихнуть, хто розповідатиме про наших героїв? Хто кричатиме про жахи війни? BBC? Так, вони стараються, але їхній голос — це шепіт порівняно з гучними американськими платформами, які доходять до кожного континенту.
Особиста втрата
Для мене, як і для багатьох українців, «Радіо Свобода» — це не просто медіа. Це голос, який я чула у підвалі, коли ракети падали на Київ. Це надія, що хтось у світі знає, що ми переживаємо. Це відчуття, що ми не самі. Закриття цих медіа — це ніби втрата друга, який тримав тебе за руку в найтемніші часи.
Чи є шанс?
Можливо, ми ще можемо щось змінити. Може, світ почує наш крик і скаже: «Ні, ці голоси потрібні». Але якщо ні, якщо RFE/RL і VOA зникнуть, Україна не впаде. Ми вистояли проти орд, вистояли проти зрад. Але якою ціною? Кожен втрачений голос — це рана. І хоч ми загоїмо її, шрам залишиться назавжди.
Закриття «Радіо Свобода» і «Голосу Америки» — це не просто бюджетне рішення десь у Вашингтоні. Це удар по душі України. І я благаю світ: не дайте нам залишитися в тиші. Бо в тиші чути лише кроки ворога.
Довідка
Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа (Radio Free Europe/Radio Liberty, RFE/RL)
Засноване у 1949 (RFE) та 1953 (RL) роках, об’єднане в одну організацію у 1976 році. Працює переважно в країнах Східної Європи, Центральної Азії та Близького Сходу, де свобода преси обмежена. Транслює програми більш ніж 20 мовами, зокрема українською, російською, білоруською та іншими.
Голос Америки (Voice of America, VOA)
Заснований у 1942 році. Транслює новини та програми більш ніж 40 мовами для глобальної аудиторії. Охоплює широкий спектр тем, від політики до культури, з акцентом на об’єктивне висвітлення подій у США та світі.
Плани щодо закриття
Ідею про закриття «Радіо Свобода» та «Голосу Америки» у 2025 році висловив Ілон Маск, американський мільярдер і співголова Департаменту ефективності уряду США (DOGE) в адміністрації Дональда Трампа. 9 лютого 2025 року він написав у соціальній мережі X, що ці медіа слід закрити, назвавши їх «лівими радикальними божевільними», які «ніхто не слухає» і які «спалюють 1 мільярд доларів на рік грошей американських платників податків». Маск підтримав допис колишнього директора Національної розвідки США Річарда Гренелла, який також назвав ці медіа «пережитком минулого» і закликав до їхнього закриття.
Крім того, є інформація, що Дональд Трамп, президент США, у п'ятницю, 14 березня 2025 року, підписав указ про скорочення кількох федеральних агентств, включно з Агентством США з глобальних медіа USAGM, яке керує вищезгаданими медіа. Хоча в указах Трампа прямо не вказано закриття цих медіа, його політика максимального скорочення USAGM може призвести до припинення їхньої діяльності. Трамп наказав керівникам відомств ліквідувати всі функції, які не передбачені законом. Керівники перелічених в указі агентств також повинні «звести виконання своїх статутних функцій та відповідного персоналу до мінімальної присутності та функції, передбаченої законом». Таким чином, ініціатива Маска отримала підтримку на рівні дій адміністрації Трампа.
Зоряна Сова спеціально для сайту public.in.ua